-
Мелісенда Єрусалимська: влада та покровительство на Святій Землі
В часи протистоянь між християнами та мусульманами на Святій Землі народилась дівчинка, яка стане королевою Єрусалиму та зробить його культурною і духовною столицею християнського світу на Близькому Сході. Мелісенда народилась в державі хрестоносців – Едесському графстві на початку 1100-х років (точна дата невідома). Вона була старшою із чотирьох дочок Балдуїна Бурського та Морфії Мелітенської. Мала змішане франко-вірменське коріння. Батько був французом, лордом невеликого села Бурка на півночі Франції, учасником Першого хрестового походу. Мати була вірменкою – дочкою вірменського генерала і князя міста Мелітена. В 1118 році, коли Мелісенді було близько 13 років, її батько став наступником короля Єрусалима. Мелісенда з матір’ю та сестрами знаходились в Едессі, поки батько укріплював свої позиції при дворі. Коли всі підготування були…
-
Юлій Цезар: диктатор, епілептик, перелюбник. Частина 3
Після перемоги над Помпеєм у Громадянській війні, одноосібне правління Цезаря було лише питанням часу. Завдяки йому Римська республіка поступово почала перетворюватись на імперію. Його вражаючі військові здобутки та феєричні тріумфи увійшли в історію, а слова, які він промовляв стали крилатими. Він брехав, підкуповував та вбивав заради політичного впливу, слави та грошей. Він був прославленим перелюбником, епілептиком та диктатором. Зміна балансу політичних сил Після відбуття із Александрії, Цезар не одразу відправився до Риму. Спочатку він відправився в провінцію Сирія, щоб придушити повстання, оскільки смерть Помпея спровокувала зміну балансу політичних сил в усій республіці. Потім в провінцію Кілікія, де під Зелою (нині турецьке місто Зіле) відбувся бій із Фарнаком ІІ – правителем…
-
Юлій Цезар: диктатор, епілептик, перелюбник. Частина 2
Ганебна смерть великого полководця Після фактичного захоплення одноосібної влади в Римі, Цезар вирушив в Іспанію, щоб зустрітись із найпотужнішими генералами Помпея – Марком Варро, Луцієм Афранієм і Марком Петреєм. І хоча просування його військ затрималось через облогу Масілії (Марселя), оскільки місто зачинило перед ним ворота, Цезар все ж таки домігся свого і розбив сили ворога. Перед походом він сказав друзям наступні слова: “Я йду назустріч армії без вождя, я повернуся і зустрінуся з вождем без армії”. Чотири місяці Цезар тримав в облозі нині албанське місто Дуррес, тоді Діррахіум, оскільки за його міцними неприступними стінами ховався Помпей. І хоча в цій битві Цезарю довелось відступити, він отримав остаточну перемогу над військами…
-
Юлій Цезар: диктатор, епілептик, перелюбник. Частина 1
В житті Юлія Цезаря було дуже багато жінок, ми звернемо основну увагу на офіційну їх частину, але не оминемо також і “плітки” про його походеньки наліво. Отже, імператор офіційно був одружений тричі, його дружинами були: Корнелія – дочка консула Корнелія Цинни, Помпея – онука Луція Корнелія Сулли та Кальпурнія – дочка Луція Кальпурнія Пізона. Мав одну офіційну доньку – Юлію від першої дружини і сина поза шлюбом від Клеопатри – Цезаріона, якого він визнав, і який мав стати його наступником, та не судилось. Корнелія Почнемо з Корнелії. Коли вони одружились, їй було 14, йому 17 років. Цей шлюб Цезарю запропонував її батько – Корнелій Цинна, разом із званням фламіна (жерця)…
-
Інтимні “плітки” про імператорів Древнього Риму
Привіт, друже! Зараз ми готуємо серію статей про імператорів Древнього Риму. Ми знаємо їх як тиранів, воєначальників та політиків, але що ми знаємо про їх особисте життя? За час існування Римської імперії, на троні було майже 150 чоловіків. Кожен із них мав неприглядну частину життя, яка не висвітлювалась на загал – подружні стосунки, інтрижки, хвороби. Задокументованих фактів вкрай мало, що не дивно, але крихти інформації, які дійшли до нас у формі “пліток” римських істориків, письменників, громадських та політичних діячів дають нам уявлення про те, яким було приватне життя сильних світу древнєримського. Ми будемо опиратись на ту інформацію, яку залишили Светоній, Діон Касій та Тацит, і розповімо про особисте життя деяких…
-
Срібний кодекс: Біблія готів
Срібний кодекс пройшов складний шлях і дійшов до нас не в повному об’ємі, але він є безцінним скарбом всього німецькомовного світу – першим Священним писанням перекладеним германською мовою та першим писемним зразком цієї мови. Він багато подорожував по Європі, переходив із рук в руки, ледь не згорів та ледь не втонув. Був втрачений на ціле тисячоліття, а потім віднайдений знову. Його досліджували імениті філологи та перекладачі і сьогодні він є частиною бібліотеки Уппсальської академії Швеції. Ульфіла – батько Біблії готів В середині 4-го століття нашої ери Ульфіла або Вульфіла був готським єпископом. Він не був чистокровним готом, родичі його матері були християнськими полоненими із Каппадокії, але він прижився серед племені…
-
Порфіра – символ престижу
Із давніх-давен порфіра була привілегією аристократії, ознакою могутності та багатства. Члени імператорських сімей народжувались та помирали в порфірі. Її цінність та ексклюзивність обумовлена складністю її видобутку, а її історія сягає часів царя Соломона та царя Давида. Рослина Морська рослина червоного, бурого, рожевого, рідше з блакитним або сіруватим відтінком кольору, яка росте в морській холодній воді в приливній зоні. Найбільш популярна в Японії, використовується в їжі, наприклад в суші. Виглядає як тонка атласна тканина із рваними краями. Може досягати в довжину до 1 метра, іноді навіть більше. Дорослих рослин достають із води і висушують на сонці. Тоді вони змінюють колір на зелений або навіть на чорний. Рослина дуже багата на вітаміни…
-
Перший київський музей старожитностей, скарб під Десятинною церквою та Археографічна комісія з розбору стародавніх актів
Тимчасовий комітет старожитностей В 1835 році за черговим “высочайшим повелением” в Києві було створено “Тимчасовий комітет дослідження старожитностей”, на який з казни щорічно виділялась певна сума грошей на проведення археологічних розкопок та досліджень. У склад комітета увійшли: ректор Київського університета св. Володимира (теперішній університет ім. Тараса Шевченка) М. А. Максимович, ряд університетських професорів, а також місцеві археологи-любителі: вже знайомі нам М. Ф. Берлінський та к. а. лохвицький, а також новоприбулий у Київ курський поміщик а.с. анненков. Першочерговою задачею комітету було оприлюднення інформації про пам’ятники давнини, які були відкриті до початку 1836 року. Результати цієї роботи були опубліковані у випуску “Журнал Міністерства народного просвітництва” за листопад 1836 року. Діяльність “Тимчасового комітету…
-
Нова ера київської археології: на руїнах стародавнього міста
Поштовхом для розвитку київської археології стала перемога російської імперії у Першій Світовій війні і вихід у тираж перших томів “Истории Государства Российского” (1816 рік) за редакцією м. карамзіна. Не дивлячись на те, що тираж в 3 тисячі екземплярів – це досить багато на той час, вони всі були розпродані за 25 днів. Археологія в російській імперії стала жваво обговорюватись, російська інтелігенція тих часів активно вишукувала різні історичні акти та літописи. пушкін порівнював карамзіна з Колумбом, який відкрив Америку, вяземський порівнював його з кутузовим 12-го року. Другим поштовхом став наказ від 20 липня 1824 року міністерства внутрішніх справ російської імперії всім губерніям про сприяння та заохочування пошуків археологічних знахідок. Він звучав…
-
Зачатки київської археології
Ще на початку 18 століття поняття київської археології не було як такої. Необхідність створення такого явища стала актуальною, коли у 1760 році вийшов наказ урядового сенату російської імперії по запиту російської академії наук про створення нового російського географічного атласу. Тоді Україна була в складі російської імперії, і тому територіальне керівництво міста Києва мало підкоритись наказу і надіслати необхідні дані. Перелік необхідних питань, на які потрібно було дати вичерпні відповіді був надісланий в кожну губернію та провінцію імперії. Питання були різнобічними та стосувались майже всіх сфер життєдіяльності кожної адміністративної одиниці – етнографія, економіка, природні умови та звичайно ж історія. Одне із питань стосувалось археології, наказ звучав приблизно так: “…26 пункт. Зробити…
