Археологія
-
Перший київський музей старожитностей, скарб під Десятинною церквою та Археографічна комісія з розбору стародавніх актів
Тимчасовий комітет старожитностей В 1835 році за черговим “высочайшим повелением” в Києві було створено “Тимчасовий комітет дослідження старожитностей”, на який з казни щорічно виділялась певна сума грошей на проведення археологічних розкопок та досліджень. У склад комітета увійшли: ректор Київського університета св. Володимира (теперішній університет ім. Тараса Шевченка) М. А. Максимович, ряд університетських професорів, а також місцеві археологи-любителі: вже знайомі нам М. Ф. Берлінський та к. а. лохвицький, а також новоприбулий у Київ курський поміщик а.с. анненков. Першочерговою задачею комітету було оприлюднення інформації про пам’ятники давнини, які були відкриті до початку 1836 року. Результати цієї роботи були опубліковані у випуску “Журнал Міністерства народного просвітництва” за листопад 1836 року. Діяльність “Тимчасового комітету…
-
Нова ера київської археології: на руїнах стародавнього міста
Поштовхом для розвитку київської археології стала перемога російської імперії у Першій Світовій війні і вихід у тираж перших томів “Истории Государства Российского” (1816 рік) за редакцією м. карамзіна. Не дивлячись на те, що тираж в 3 тисячі екземплярів – це досить багато на той час, вони всі були розпродані за 25 днів. Археологія в російській імперії стала жваво обговорюватись, російська інтелігенція тих часів активно вишукувала різні історичні акти та літописи. пушкін порівнював карамзіна з Колумбом, який відкрив Америку, вяземський порівнював його з кутузовим 12-го року. Другим поштовхом став наказ від 20 липня 1824 року міністерства внутрішніх справ російської імперії всім губерніям про сприяння та заохочування пошуків археологічних знахідок. Він звучав…
-
Зачатки київської археології
Ще на початку 18 століття поняття київської археології не було як такої. Необхідність створення такого явища стала актуальною, коли у 1760 році вийшов наказ урядового сенату російської імперії по запиту російської академії наук про створення нового російського географічного атласу. Тоді Україна була в складі російської імперії, і тому територіальне керівництво міста Києва мало підкоритись наказу і надіслати необхідні дані. Перелік необхідних питань, на які потрібно було дати вичерпні відповіді був надісланий в кожну губернію та провінцію імперії. Питання були різнобічними та стосувались майже всіх сфер життєдіяльності кожної адміністративної одиниці – етнографія, економіка, природні умови та звичайно ж історія. Одне із питань стосувалось археології, наказ звучав приблизно так: “…26 пункт. Зробити…
