Поштовхом для розвитку київської археології стала перемога російської імперії у Першій Світовій війні і вихід у тираж перших томів “Истории Государства Российского” (1816 рік) за редакцією м. карамзіна. Не дивлячись на те, що тираж в 3 тисячі екземплярів – це досить багато на той час, вони всі були розпродані за 25 днів.  Археологія в російській імперії стала жваво обговорюватись, російська інтелігенція тих часів активно вишукувала різні історичні акти та літописи. пушкін порівнював карамзіна з Колумбом, який відкрив Америку, вяземський порівнював його з кутузовим 12-го року.   Другим поштовхом став наказ від 20 липня 1824 року міністерства внутрішніх справ російської імперії всім губерніям про сприяння та заохочування пошуків археологічних знахідок. Він звучав…

Ще на початку 18 століття поняття київської археології не було як такої. Необхідність створення такого явища стала актуальною, коли у 1760 році вийшов наказ урядового сенату російської імперії по запиту російської академії наук про створення нового російського географічного атласу. Тоді Україна була в складі російської імперії, і тому територіальне керівництво міста Києва мало підкоритись наказу і надіслати необхідні дані. Перелік необхідних питань, на які потрібно було дати вичерпні відповіді був надісланий в кожну губернію та провінцію імперії. Питання були різнобічними та стосувались майже всіх сфер життєдіяльності кожної адміністративної одиниці – етнографія, економіка, природні умови та звичайно ж історія. Одне із питань стосувалось археології, наказ звучав приблизно так: “…26 пункт. Зробити…